Капця “Кіт з місячного сяйва”

Сидячи на березі Індійського океану (я лежала на піску, але не в тому суть), дивилася на небо. На березі океану в Індії лежати дуже приємно (температура вночі, як і вдень +35°, гарячий пісок). Так ось на небі НЕМАЄ Великої та Малої ведмедиць! Так, країна інша, 6000 км від дому, але інше небо! Про це навіть не думалося під час подорожі до подорожі. Навчалися звичаї, культура, слова, але жодних думок про небо! Застала я і повню в Індії. У Рішикеші. Місяць виколов з-за гори прямо над Гангою і висів над статуєю Шиви, поки відбувалися ритуальні піснеспіви. Біля білої мармурової статуї крутився білий кіт. У відблиску місяця його шерсть сяяла зовсім нереальним блакитним світлом. Можливо від близькості води. Справжній Місячний Кіт. Мабуть, саме він і стрибнув на ці капці кольору синьої індійської ночі.

Капці створені на замовлення до Нової Зеландії. Для Джона, а блакитні з кішечкою для його дружини Наталі. Повстяне взуття дуже доречне в будинках з холодною підлогою, в холодних та вітряних кліматах і корисне людям з порушеною чутливістю. Капці зроблені з вовни. Підошва-м’яка мікропора. Ноги у валяному взутті не пітніють, завжди теплі і сухі. Стираються капці в пральній машині (режим шерсть). Зберігають форму та розмір.